Tops.org.ua

Веб-хостинг — це послуга по розміщення веб-сайтів на спеціалізованих серверах і забезпечення доступу до них через мережу Інтернет. Компанії, що надають послуги веб-хостингу (хостинг-провайдери), виділяють місце на своєму власному або орендованому сервері і надають необхідну ширину інтернет-каналу. Компанії також можуть надавати послугу розміщення серверів інших компаній в своїх дата-центрах: так звану послугу спільного розміщення або колокейшн (Colocation). Її часто називають одним з підвидів хостингу, а іноді виділяють в окремий вид послуг.

Можливості послуг хостингу можуть істотно відрізнятися. Найпростіший вид хостинга — це розміщення односторінкових веб-сайтів, які завантажуються за протоколом FTP (File Transfer Protocol) або веб-інтерфейсу, при цьому файли зазвичай зберігаються на сервері без змін. Багато інтернет-провайдерів надають цю послугу безкоштовно для своїх клієнтів. Хостинг персональних сайтів зазвичай коштує достатньо дешево або взагалі надається безкоштовно (часто за умови показу реклами на сайті). Хостинг комерційних сайтів зазвичай коштує дорожче. Персональні сайти, зазвичай, односторінкові. Великі веб-сайти чи інтернет-портали потребують цілого набору додаткових послуг, зокрема послуги розміщення бази даних і платформ розробки (наприклад PHP, Python, Java та інших), необхідних для встановлення програмного забезпечення, що забезпечує роботу форумів, а також для керування змістом сайту.

Хостинг-провайдер також може надавати контрольну панель для управління веб-сайтом і веб-сервером, а також для встановлення необхідних веб-сервісів, наприклад електронної поштової скриньки. Ряд компаній спеціалізується на певних видах хостингу, таких як електронна комерція. Їхніми послугами зазвичай користуються великі компанії, наймаючи хостинг-компанії для виконання робіт, пов'язаних з технічною стороною роботи з мережею.

Якість хостингу (uptime)

Аптайм (Uptime) хостингу — відсоток часу його перебування в робочому стані. Багато хостинг-провайдерів заявляють, що забезпечують Аптайм не менше 99.9% (це приблизно відповідає менш ніж 2 - м хвилинам відсутності доступу в день або не більше 45 хвилин на місяць), проте не завжди під цим мається на увазі саме відсоток від реального часу. Деякі хостинг-провайдери, щоб залучити більше клієнтів, вказують час наявності доступу до хостингу у відсотках від часу роботи сервера, що призводить до істотного завищення результату в порівнянні з аптаймом, який спостерігається насправді. Далеко не всі хостинг-провайдери враховують Аптайм при визначенні вартості своїх послуг, однак деякі все ж зменшують плату при ненавмисному зменшенні Аптайму нижче певного порогу.

Види хостингу

Безкоштовний хостинг

-постачається разом із суттєво обмеженим набором послуг в порівнянні з платним хостингом. Обслуговування такого хостингу часто компенсується за рахунок показу на сайтах реклами.

Віртуальний хостинг

-веб-сайт розміщується на одному сервері одночасно з багатьма іншими сайтами: від декількох сотень до декількох тисяч. Звичайно всі ці сайти в рівній мірі мають доступ до робочого часу процесора, оперативної пам'яті, і достатньо широкому набору додаткових послуг. Послуги віртуального хостингу часто надаються компаніями-посередниками між клієнтами власниками сайтів і дата-центрами.

Віртуальний виділений сервер (VPS)

-розділяє ресурси сервера таким чином, що вони у явному вигляді не залежать від того, які саме апаратні засоби їх забезпечують. VPS може бути реалізований як засобами одного, так і декількох серверів. Така віртуалізація дозволяє відносно легко переносити віртуальний сервер з одного фізичного сервера на інший. Користувачі віртуального виділеного сервера можуть мати доступ суперкористувача в межах свого віртуального простору, при цьому користувачі самі повинні підтримувати сервер в робочому стані, зокрема, забезпечувати оновлення програмного забезпечення сервера.

Виділений сервер (Dedicated server)

-користувач отримує в користування свій власний веб-сервер і повністю його контролює (доступ суперкористувача в операційній системі Linux або адміністратора Windows), однак при цьому користувач зазвичай не є власником сервера. Різновидом виділеного сервера є так званий неадміністрований сервер (Unmanaged server), це найдешевший виділений сервер. Користувач має повний адміністративний доступ, що передбачає відповідальність користувача за безпеку та технічну підтримку сервера.

Адміністрований сервер (Managed server)

-користувачеві надається власний сервер, проте він не отримує повний доступ до його управління. Базову настройку і основну технічну підтримку сервера бере на себе хостинг-провайдер, що частково є засобом захисту сервера від ненавмисного порушення роботи сервера користувачем.

Колокація

-сервіс схожий на послугу надання виділеного сервера. Хостинг-провайдер надає фізичний простір для розміщення сервера і забезпечує його обслуговування. Цей вид хостингу дає найбільші можливості і одночасно є найдорожчим. У більшості випадків провайдер надає мінімальний набір послуг з обслуговування сервера, який обмежується забезпеченням електричного живлення, доступу в інтернет і організації місця розміщення сервера. У більшості випадків клієнтові необхідно самостійно відвідувати дата-центр при необхідності проведення будь-яких змін до апаратної частини сервера.

Хмарний хостинг

-новий тип хостингу, що забезпечує клієнту легко масштабовані ресурси хостингу, заснований на кластерному розподілі навантаження на серверне обладнання та оплати послуг за фактичним використанням ресурсів.

Кластерний хостинг

-багатосерверних вид хостингу призначений для більш ефективного використання ресурсів. Кластерні сервери — це майже ідеальне рішення для відмов і масштабованого хостингу. Зазвичай хостинг-провайдери використовують саме кластерний хостинг для забезпечення віртуального хостингу, оскільки це дає значні зручності при виконанні масових операцій з обслуговування клієнтів.

Грід-хостинг

-це вид розподіленого хостингу, коли серверні кластери працюють як мережа, яка складається з багатьох вузлів.

Домашній сервер

-зазвичай єдиний комп'ютер розташований в приватному будинку або квартирі, що забезпечує хостинг для одного або декількох веб-сайтів, використовуючи звичайне широкосмугове інтернет-з'єднання. Це можуть бути спеціально зібрані комп'ютери або найчастіше просто старі комп'ютери. Деякі інтернет-провайдери блокують домашні сервери, забороняючи вхідні запити по 80 - му порту TCP або відмовляючи в наданні статичного IP-адреси. Звичайним обхідним шляхом є використання динамічного DNS, який автоматично змінює IP-адресу на який вказує URL.

Посередництво в наданні послуг хостингу (реселери).

Великі дата-центри надають можливість перепродажу послуг хостингу, дозволяючи своїм клієнтам самим ставати хостинг-провайдерами. Компанії-посередники можуть у свою чергу надавати послуги хостингу іншим дрібнішим клієнтам. Обсяг ресурсів, наявних у різних компаній-посередників, може дуже сильно відрізнятися: вони можуть мати свої виділені віртуальні сервери або колокейшн. Багато компаній-посередників надають практично той самий набір послуг, що їх власний хостинг-провайдер, але при цьому надають власну технічну підтримку.

Отримання хостингу

Веб-хостинг часто надається як частина звичайного набору послуг інтернет-провайдера. Користувачу в першу чергу необхідно оцінити об'єм ресурсів, які буде споживати сайт. Зокрема слід визначити необхідність бази даних, програмного забезпечення для реалізації скриптових мов та потрібну операційну систему. Більшість хостинг-провайдерів використовують на своїх серверах Linux і широкий набір програмного забезпечення. Звичайною конфігурацією для Linux-сервера є платформа LAMP: Linux, Apache, MySQL та PHP/Perl/Python. Клієнтам веб-хостингу можуть також знадобиться і інші сервіси: електронна пошта, бази даних мультимедійних сервісів і т.д. Пакети веб-хостингу часто включають системи управління змістом сайтів, щоб не обтяжувати користувача технічними аспектами обслуговування.